виблуджуватися
ВИБЛУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БЛУДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Виходити на дорогу, знаходити її після того, як заблудився.
— Примічай же, Любочко, як виблуджуватися з цих провулочків (Ле, Міжгір’я, 1953, 72);
Насилу виблудивсь-таки з лісу (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)