1. Словник української мови в 11 томах

виблиснути

ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до вибли́скувати.

Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Сміл., Сад, 1952, 136);

Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (Дор., Літа.., 1957, 146);

Хлопець схопився з місця, ..стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (Вас., II, 1959, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виблиснути — ви́блиснути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виблиснути — -ну, -неш, док., чим і без додатка. Однокр. до виблискувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виблиснути — ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без дод. Однокр. до вибли́скувати. Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (П. Дорошко); Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Л. Смілянський); Хлопець схопився з місця, .. стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. виблиснути — БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови