виблиснути

БЛИ́СНУТИ (дати блиск, виділитися блиском), МИГНУ́ТИ, СПАЛАХНУ́ТИ підсил., ВИ́БЛИСНУТИ підсил., БЛИСКОНУ́ТИ підсил. розм., ПАЛАХНУ́ТИ підсил. розм.; ЗБЛИ́СНУТИ (слабко); ПРОБЛИ́СНУТИ (слабко крізь яку-небудь перешкоду); КРЕСНУ́ТИ (КРЕСОНУ́ТИ) підсил. розм. (про блискавку, іскри тощо); ПОЛОСНУ́ТИ (ПОЛОСОНУ́ТИ підсил.) розм. (про джерело світла — спалахнути, освітивши що-небудь смугами). Блиснув у долині здоровий широкий ставок край села Фурсів, неначе скло, обсипане срібним світом (І. Нечуй-Левицький); Мигнула блискавка, знову ударив грім (А. Шиян); Сонце тільки-но зійшло, і спалахнули рожевим полум'ям сніги (І. Цюпа); І вмить над верхіттям зеленої пальми Нагострений ніж блисконув (П. Грабовський); Потім ми почули, як.. розірвалася граната, ..палахнула світлом друга граната (Ю. Яновський); Шаблі кіннотників миготливо зблиснули (Ю. Смолич); Світло від фар полоснуло по ярузі і згасло (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. бли́скати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виблиснути — ви́блиснути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виблиснути — -ну, -неш, док., чим і без додатка. Однокр. до виблискувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виблиснути — ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без дод. Однокр. до вибли́скувати. Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (П. Дорошко); Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Л. Смілянський); Хлопець схопився з місця, .. стулив міцно губи, виблиснув очима, як крицею (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. виблиснути — ВИ́БЛИСНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до вибли́скувати. Крізь гущавину парку виблиснули вогні садиби (Сміл., Сад, 1952, 136); Десь у небі високо Шаблею між хмар Виблиснула блискавка (Дор., Літа.., 1957, 146); Хлопець схопився з місця, .. Словник української мови в 11 томах