вибовкнути

ВИ́БОВКНУТИ, ну, неш, док., що, розм.

Однокр. до вибо́вкувати.

Хлопєшка урочисто надувся і, перечекавши якусь мить, нарешті вибовкнув те, ради чого, мабуть, і виліз перед люди (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вибовкнути — ви́бовкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вибовкнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до вибовкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибовкнути — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. вибовкнути — ВИ́БОВКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вибо́вкувати. Хлопєшка урочисто надувся і, перечекавши якусь мить, нарешті вибовкнув те, ради чого, мабуть, і виліз перед люди (Гончар, Таврія.., 1957, 309).  Словник української мови в 11 томах