Словник української мови в 11 томах

вибовкнути

ВИ́БОВКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вибо́вкувати.

Хлопєшка урочисто надувся і, перечекавши якусь мить, нарешті вибовкнув те, ради чого, мабуть, і виліз перед люди (Гончар, Таврія.., 1957, 309).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вибовкнути — ви́бовкнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вибовкнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до вибовкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибовкнути — ВИ́БОВКНУТИ, ну, неш, док., що, розм. Однокр. до вибо́вкувати. Хлопєшка урочисто надувся і, перечекавши якусь мить, нарешті вибовкнув те, ради чого, мабуть, і виліз перед люди (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. вибовкнути — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови