Словник української мови в 11 томах

вибовкати

ВИ́БОВКАТИ див. вибо́вкувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вибовкати — ви́бовкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вибовкати — див. вибовкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибовкати — ВИ́БОВКАТИ див. вибо́вкувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вибовкати — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови