вибовтаний

ВИ́БОВТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́бовтати.

В мілкому й замуленому руслі ледве-ледве слизить вибовтаний гусьми та качками потічок (І. Нижник);

Глибока тишина царювала в лісі, і тільки його сильний хід або вряди-годи вибовтаний проклін, коли зле ступив, перебивали її (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. вибовтаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибовтати.  Великий тлумачний словник сучасної мови