вибруковувати
ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Вимощувати, викладати каменем, плиткою і т. ін. дорогу, шлях.
– Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? – майнула химерна думка у Ремо (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)