Значення в інших словниках
-
вибруковувати —
вибруко́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вибруковувати —
-ую, -уєш, недок., вибрукувати, -ую, -уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вибруковувати —
ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., що. Вимощувати, викладати каменем, плиткою і т. ін. дорогу, шлях. – Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? – майнула химерна думка у Ремо (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
вибруковувати —
БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей).
Словник синонімів української мови
-
вибруковувати —
ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу. — Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? — майнула химерна думка у Ремо (Досв., Гюлле, 1961, 58).
Словник української мови в 11 томах