вибрукуваний

ВИ́БРУКУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́брукувати.

Пилу зовсім немає, .. всі дороги вибрукувані плитками і чисті, як паркет (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. вибрукуваний — ви́брукуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вибрукуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибрукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибрукуваний — ВИ́БРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́брукувати. Пилу зовсім немає, ..всі дороги вибрукувані плитками і чисті, як паркет (Коцюб., III, 1956, 333).  Словник української мови в 11 томах