Словник української мови в 11 томах

вибрукуваний

ВИ́БРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́брукувати.

Пилу зовсім немає, ..всі дороги вибрукувані плитками і чисті, як паркет (Коцюб., III, 1956, 333).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вибрукуваний — ви́брукуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вибрукуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибрукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибрукуваний — ВИ́БРУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́брукувати. Пилу зовсім немає, .. всі дороги вибрукувані плитками і чисті, як паркет (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах