вибрязк

ВИ́БРЯЗК, у, ч.

Дзвінкі звуки від ударів по металевих, скляних і т. ін. предметах.

* Образно. І крик, і плач, і вибрязки, й туман Метуть в степу могутні вітроломи (А. Малишко).