вибудовувати

ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Споруджувати що-небудь; створювати будуючи.

Він був стократ щасливiший од тих, що вимудровують ракети, доять корiв i вибудовують атомнi станцiї (Р. Федорів);

Старий .. на половині дворища вибудував нову хату, в котру і перевів Якова з Настею (Панас Мирний);

Цар звелів .. наробити цегли та й вибудувати з неї палати (А. Кримський);

А хочете вітряка, то й вітряка вибудує [дід] під самі хмари (М. Стельмах).

2. Створювати, розробляти, формувати що-небудь (гіпотезу, стратегію, стосунки і т. ін.).

Свою світоглядну концепцію І. Багряний вибудовує у формі діалогів між катом і жертвою (за каноном Ісус Христос – Понтій Пілат) (з наук. літ.);

Їдучи у село, Микола навіть вибудував собі план допиту, зовні й не схожого на допит... (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. вибудовувати — вибудо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вибудовувати — -ую, -уєш, недок., вибудувати, -ую, -уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибудовувати — СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок.  Словник синонімів української мови
4. вибудовувати — Вибудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вибудовувати — ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Тич.  Словник української мови в 11 томах