вибудовувати
ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Споруджувати що-небудь; створювати будуючи.
Він був стократ щасливiший од тих, що вимудровують ракети, доять корiв i вибудовують атомнi станцiї (Р. Федорів);
Старий .. на половині дворища вибудував нову хату, в котру і перевів Якова з Настею (Панас Мирний);
Цар звелів .. наробити цегли та й вибудувати з неї палати (А. Кримський);
А хочете вітряка, то й вітряка вибудує [дід] під самі хмари (М. Стельмах).
2. Створювати, розробляти, формувати що-небудь (гіпотезу, стратегію, стосунки і т. ін.).
Свою світоглядну концепцію І. Багряний вибудовує у формі діалогів між катом і жертвою (за каноном Ісус Христос – Понтій Пілат) (з наук. літ.);
Їдучи у село, Микола навіть вибудував собі план допиту, зовні й не схожого на допит... (М. Циба).
Значення в інших словниках
- вибудовувати — вибудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибудовувати — -ую, -уєш, недок., вибудувати, -ую, -уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибудовувати — СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок. Словник синонімів української мови
- вибудовувати — Вибудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вибудовувати — ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Тич. Словник української мови в 11 томах