1. Словник української мови в 11 томах

вибудовувати

ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи.

Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Тич., І, 1957, 167);

Старий, правда, на половині дворища вибудував нову хату, в котру і перевів Якова з Настею (Мирний, IV, 1955, 94);

Цар звелів.. наробити цегли та й вибудувати з неї палати (Крим., Вибр., 1965, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибудовувати — вибудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибудовувати — -ую, -уєш, недок., вибудувати, -ую, -уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибудовувати — ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Споруджувати що-небудь; створювати будуючи. Він був стократ щасливiший од тих, що вимудровують ракети, доять корiв i вибудовують атомнi станцiї (Р. Федорів); Старий .. Словник української мови у 20 томах
  4. вибудовувати — СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. вибудовувати — Вибудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)