вибудовувати

СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок.: спору́джувати, вибудо́вувати, виво́дити, виганя́ти, зво́дити. А в Миргороді мітинг велелюдний Біля підніжжя пам'ятника того, Що спорудив поетові народ (М. Рильський); Споруджувати систему укріплень; Цар звелів.. наробити цегли та вибудувати з неї палати (А. Кримський); І раб копає землю, теше камінь.., виводить мури (Леся Українка); — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Чабанівський); Од вулиці тин новий і дощані нові ворота.. Це хтось двигонув собі, так двигонув! (А. Головко). — Пор. 1. будува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибудовувати — вибудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибудовувати — -ую, -уєш, недок., вибудувати, -ую, -уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибудовувати — ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Споруджувати що-небудь; створювати будуючи. Він був стократ щасливiший од тих, що вимудровують ракети, доять корiв i вибудовують атомнi станцiї (Р. Федорів); Старий .. Словник української мови у 20 томах
  4. вибудовувати — Вибудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вибудовувати — ВИБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БУДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Споруджувати що-небудь; створювати, будуючи. Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Тич. Словник української мови в 11 томах