Словник української мови у 20 томах

вибучуватися

ВИБУ́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., буд.

Пас. до вибу́чувати¹.

Яма вибучувалася робітниками три дні (з газ.).

ВИБУ́ЧУВАТИСЯ², ується, недок.

Пас. до вибу́чувати².

Білизна вибучувалася у виварці (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибучуватися — вибу́чуватися 1 дієслово недоконаного виду заповнюватися бутовою кладкою вибу́чуватися 2 дієслово недоконаного виду вимочуватися в лугу  Орфографічний словник української мови
  2. вибучуватися — ВИБУ́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., техн. Пас. до вибу́чувати¹. ВИБУ́ЧУВАТИСЯ², ується, недок., техн. Пас. до вибу́чувати².  Словник української мови в 11 томах