виваженість

ВИ́ВАЖЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ви́важений.

Бачив [Виговський] увесь огром гетьманської влади, він страшив його, але, якби те сповнилося, сподівався впоратися за допомогою виваженості, стійкості, чіпкості (Ю. Мушкетик);

У поводженні хлопця виваженість, стримана владність, тактовність (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виваженість — ви́важеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виваженість — [виважеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. виваженість — -ності, ж. Абстр. ім. до виважений.  Великий тлумачний словник сучасної мови