вивалений
ВИ́ВАЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́валити і ви́валитися.
Двері вивалені з одвірками (В. Барка);
У болоті лежала вивалена з коренем вільха (із журн.);
Табір огорнув дим, тріщав вогонь, іржали коні, конали поранені, оглушені вибухом повстанці повзали по обвугленій землі, – часом без рук та ніг, з виваленими тельбухами... (В. Чемерис);
// ви́валено, безос. пред.
Розстелено брезент, на нього вивалено всі припаси (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)