Словник української мови у 20 томах

виваляний

ВИ́ВАЛЯНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́валяти.

– І ходять же такі поміж людей не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! – думалось Юркові (П. Козланюк);

Трясовина невблаганно й хутко засмоктувала мисливця .. та ще кільце вбитих качок, виваляних у грязюці (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виваляний — ви́валяний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виваляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виваляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виваляний — ВИ́ВАЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́валяти. — І ходять же такі поміж людей не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! — думалось Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 378).  Словник української мови в 11 томах