виваляний
ВИ́ВАЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́валяти.
— І ходять же такі поміж людей не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! — думалось Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 378).
Словник української мови (СУМ-11)