виводження

ВИВО́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. виво́дити¹ 1–10.

Процедура приводження [заарештованих] була дуже коротка, а процедура виводження дуже довга (І. Багряний);

Павлов розробив чудовий метод оперативного втручання – накладання фістул і виводження назовні проток травних залоз (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. виводження — виво́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виводження — -я, с. Дія за знач. виводити I 1-7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виводження — ВИВО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. виво́дити¹ 1-7. Павлов розробив чудовий метод оперативного втручання — накладання, фістул і виводження назовні проток травних залоз (Вісник АН, 9, 1949, 3).  Словник української мови в 11 томах