виводження

ВИВО́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. виво́дити¹ 1–10.

Процедура приводження [заарештованих] була дуже коротка, а процедура виводження дуже довга (І. Багряний);

Павлов розробив чудовий метод оперативного втручання – накладання фістул і виводження назовні проток травних залоз (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виводження — виво́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виводження — -я, с. Дія за знач. виводити I 1-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виводження — ВИВО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. виво́дити¹ 1-7. Павлов розробив чудовий метод оперативного втручання — накладання, фістул і виводження назовні проток травних залоз (Вісник АН, 9, 1949, 3). Словник української мови в 11 томах