вивідка

ВИ́ВІДКА див. ви́відки.

Значення в інших словниках

1. вивідка — ви́відка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вивідка — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л.  Словник синонімів української мови
3. вивідка — ВИ́ВІДКА див. ви́відки.  Словник української мови в 11 томах
4. вивідка — Ви́відка, -ки ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка