вивільга
ВИ́ВІЛЬГА, и, ж.
Співочий птах середніх розмірів родини вивільгових, що має яскраво-жовте із чорним або оливково-зелене оперення.
Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко);
Сварились, гнівались сороки, перегукувались поважні, стримані вивільги, й раз по раз пробував своє тендітне горлечко соловей (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)