вивільга

Ви́вільга, -ги, -зі; ви́вільги, -вільг

Значення в інших словниках

1. вивільга — ви́вільга іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вивільга — -и, ж. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивільга — ВИ́ВІЛЬГА, и, ж. Співочий птах середніх розмірів родини вивільгових, що має яскраво-жовте із чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. вивільга — І́ВОЛГА, ВИ́ВІЛЬГА діал., ЖОВНА́ діал. В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю (С. Воскрекасенко); Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко); Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (А. Свидницький)  Словник синонімів української мови
5. вивільга — ВИ́ВІЛЬГА, и, ж. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних, що має яскраво-жовте з чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (Донч., V, 1957, 60).  Словник української мови в 11 томах
6. вивільга — Ви́вільга, -ги ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.  Словник української мови Грінченка