вивільнення
ВИ́ВІЛЬНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́вільнити і ви́вільнитися.
Мабуть, це універсальна особливість під'яремної літератури, коли неможливим є вивільнення з пут побутописання (І. Багряний);
Формальне вивільнення великої частини українського населення (селянства) у 1861 р. так чи інакше поставило людину перед вибором власного життєвого шляху (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)