вивільнення
ВИ́ВІЛЬНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́вільнити і ви́вільнитися.
Мабуть, це універсальна особливість під'яремної літератури, коли неможливим є вивільнення з пут побутописання (І. Багряний);
Формальне вивільнення великої частини українського населення (селянства) у 1861 р. так чи інакше поставило людину перед вибором власного життєвого шляху (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивільнення — ви́вільнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вивільнення — -я, с. Дія за знач. вивільнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивільнення — ВИ́ВІЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вільнити. Словник української мови в 11 томах