1. Словник української мови у 20 томах

вивільнений

ВИ́ВІЛЬНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́вільнити.

У хаті жінка .. скинула тіснуватий сачок, і вивільнені груди піднялися вгору, забриніли жагою материнства (М. Стельмах);

Він назвав цифру вивільнених робочих рук (М. Руденко);

Групка монахів порпалась на городі, інші правили службу у вивільненій від складу церкві (Г. Тарасюк);

Вивільнені кошти внаслідок скорочення військового бюджету мають бути розумно використані (з газ.);

// ви́вільнено, безос. пред.

Заціпеніла з жаху [Каломела] і тим, мабуть, вирішила свою долю. Бо відчула й усвідомила: її вивільнено з материного накриття (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивільнений — ви́вільнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вивільнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивільнити. || вивільнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивільнений — ВИ́ВІЛЬНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вільнити. Він назвав цифру вивільнених робочих рук (Руд., Остання шабля, 1959, 112). Словник української мови в 11 томах