вивільняти —
вивільня́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вивільняти —
див. вивільнювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивільняти —
I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.
Словник синонімів української мови
вивільняти —
ВИВІЛЬНЯ́ТИ див. виві́льнювати.
Словник української мови в 11 томах