Орфографічний словник української мови

вивільняти

вивільня́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вивільняти — див. вивільнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вивільняти — ВИВІЛЬНЯ́ТИ див. виві́льнювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вивільняти — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. вивільняти — ВИВІЛЬНЯ́ТИ див. виві́льнювати.  Словник української мови в 11 томах