вивірення
ВИ́ВІРЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́вірити.
Цілий тиждень звіздар займався вивіренням старих зоряних таблиць, спостереженням сонця, місяця та зірок у глибині небесної бані й обчисленням градусів усіх зворотів майбутнього шляху купців (Ю. Логвин);
Вивірення теорії практикою.
Словник української мови (СУМ-20)