вивірений

ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́вірити.

Здаля .. можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи [робітників] (Ю. Смолич);

Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно, як добре злагоджена і вивірена машина (В. Собко);

Вдосвіта Матвій упевненим кроком ішов вивіреною стежкою назад (І. Білик);

Величина, форма і розміщення вікон в українській хаті були добре продумані, вивірені досвідом (з наук.-попул. літ.);

// ви́вірено, безос. пред.

Шлях на покрівлю станції вже вивірено до секунди (А. Михайленко).

Значення в інших словниках

1. вивірений — ви́вірений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вивірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || вивірено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивірений — НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі).  Словник синонімів української мови
4. вивірений — Ви́вірений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вивірений — ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вірити. Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно, як добре злагоджена і вивірена машина (Собко, Справа.., 1959, 175); Здаля..  Словник української мови в 11 томах