вивірений

НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.

Значення в інших словниках

1. вивірений — ви́вірений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вивірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || вивірено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивірений — ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вірити. Здаля .. можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи [робітників] (Ю. Смолич); Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно...  Словник української мови у 20 томах
4. вивірений — Ви́вірений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вивірений — ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вірити. Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно, як добре злагоджена і вивірена машина (Собко, Справа.., 1959, 175); Здаля..  Словник української мови в 11 томах