вивірений
ви́вірений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити.
|| вивірено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́вірений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити.
|| вивірено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови