вивірчуватися
ВИВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок.
1. Крутячись, висуватися з отвору.
* Образно. Здавалось: кілька пар очей, то випираючи, то вивірчуючись із очниць, от-от репнуть від натуги і злоби (М. Стельмах).
2. Пас. до виві́рчувати.
Дірка у бетонній стіні найкраще вивірчується міцним свердлом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)