вивішений
ВИ́ВІШЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до ви́вісити.
Рушниця його на посміх та острах, як опудало, вивішена була в казихані [управі] (Іван Ле);
Швейк і його конвоїр зустрілися з натовпом людей, які юрмилися біля вивішеного оголошення (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// ви́вішено, безос. пред.
За одну розмову по-українському в стінах фабрики накладався штраф. На стінах скрізь вивішено оповістки: “Разговоры на мазепинско-украинскомъ наречіи строго воспрещаются” (В. Винниченко);
Над мурами вивішено білий прапор (П. Загребельний).
ВИ́ВІШЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до ви́вішити.
Дорога вивішена спеціальними позначками.
Словник української мови (СУМ-20)