вивішувати
ВИВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ВІСИТИ, ішу, ісиш, док., що.
1. Вішаючи, розміщати десь, поміщати назовні.
Місцями вивішували на списах свитки і запрошували прибулих козаків поснідати (О. Стороженко);
Волин пішов надвір, вивісив її одежу, аби сохла на сонці (Ю. Покальчук).
2. Вішаючи, виставляти для загального огляду.
Їх [прапори] вивішували на воротях, на ґанках, на фасадах будинків, виставляли у вікнах (Д. Ткач);
Стінгазету вивісили в коридорі біля дверей п'ятого класу (О. Донченко).
ВИВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́ВІШИТИ, шу, шиш, док., що.
Позначати, встановлювати напрямок за допомогою віх (у 1 знач.).
Вивішити трасу.
Словник української мови (СУМ-20)