вивішувати
ВИВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ВІСИТИ, ішу, ісиш, док., перех.
1. Вішаючи, розміщати десь, поміщати назовні.
Місцями вивішували на списах свитки і запрошували прибулих козаків поснідати (Стор., І, 1957, 398);
На ганку товклися люди, а збоку дверей вивішували червоні прапори (Панч, Гарні хлопці, 1959, 60).
2. Вішаючи, виставляти для загального огляду.
Стінгазету вивісили в коридорі біля дверей п’ятого класу (Донч., Ю. Васюта, 1950, 116).
ВИВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́ВІШИТИ, шу, шиш, док., перех. Позначати, встановлювати напрямок за допомогою віх.
Словник української мови (СУМ-11)