вив'язувати

ВИВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́В'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., що.

1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь.

Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (І. Франко);

Вив'язавши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати (О. Ільченко).

2. Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці.

Стояв [Штепа] біля гардероба перед дзеркалом і спокійно вив'язував, вимучував на горлі свою тоненьку оцю краватку (О. Гончар);

Пишно вив'язала Ганна голову, як та краля, червоною великою хусткою (І. Нечуй-Левицький).

3. Зв'язувати, в'язати все на якійсь ділянці (про скошену пшеницю, жито і т. ін.).

Ганна вдосвіта вив'язувала понад дорогою жито, що лишилось недов'язане після лобогрійки (Ю. Яновський);

Дасть пан десятину, а ти йому за одну ту десятину три десятини викоси й вив'яжи, і звези, і склади (Остап Вишня).

4. В'яжучи з ниток, виготовляти що-небудь.

– Кумові давно б слід вив'язати скатертину, ось дивіться – стіл голий (Панас Мирний);

Мати витягла з скрині білу хустину і, розгорнувши, хвалилася: – Оце сама вив'язала для неї (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. вив'язувати — вив'я́зувати 1 дієслово недоконаного виду розв'язувачи виймати; зв'язувати щось розм. вив'я́зувати 2 дієслово недоконаного виду в'язати щось з ниток  Орфографічний словник української мови
2. вив'язувати — I -ую, -уєш, недок., вив'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех., розм. 1》 Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. 2》 Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вив'язувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
4. вив'язувати — Вив'язувати, -зую, -єш сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.  Словник української мови Грінченка