вив'язувати

вив'я́зувати

I -ую, -уєш, недок., вив'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех., розм.

1》 Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь.

2》 Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці.

3》 Зв'язувати, в'язати все на якійсь ділянці (про скошене збіжжя і т. ін.).

II -ую, -уєш, недок., вив'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.

В'яжучи з ниток, виготовляти що-небудь.

Значення в інших словниках

1. вив'язувати — вив'я́зувати 1 дієслово недоконаного виду розв'язувачи виймати; зв'язувати щось розм. вив'я́зувати 2 дієслово недоконаного виду в'язати щось з ниток  Орфографічний словник української мови
2. вив'язувати — ВИВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́В'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., що. 1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вив'язувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
4. вив'язувати — Вив'язувати, -зую, -єш сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.  Словник української мови Грінченка