вигаданий
ВИ́ГАДАНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́гадати¹ 1, 2.
Жінка – друг... Дурниця... вигадана слинявими хлопчиками! (В. Винниченко);
Виїхавши з річки до першого гирла, ми навіть затягли на голос “Молодий козаче”, вигадану нами пісню (Олесь Досвітній);
Ці додаткові ляди вигадані конструктором, напевно, в час особливого творчого натхнення (І. Багряний);
// ви́гадано, безос. пред.
Цього разу щодо моєї скромної й направду аполітичної особи було вигадано цілий план – гнучкий і багатоступеневий (Ю. Андрухович).
2. у знач. прикм. Несправжній, не такий, яким його видають або яким він видається.
Є дві правди. Одна дійсна, реальна правда. Друга – вигадана, неіснуюча, така, якою хотіли б її бачити (О. Довженко);
– А я вас зовсім не знаю, вперше бачу. Я навіть не певен, що ви своє, а не вигадане ім'я назвали... (Іван Ле).
ВИ́ГАДАНИЙ², а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́гадати².
Користь, вигадана зі знайомства з чиновником, для всіх була очевидною (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)