вигаданий

ВИ́ГАДАНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гадати¹ 1, 2.

Виїхавши з річки до першого гирла, ми навіть затягли на голос "Молодий козаче", вигадану нами пісню (Досв., Вибр., 1959, 432);

Де витримала [Марина] пішла в якійсь вигаданій справі до свого сусіда (Сміл., Сад, 1952, 318).

2. прикм. Несправжній, не такий, яким його видають або яким він видається.

— А я вас зовсім не знаю, вперше бачу. Я навіть не певен, що ви своє, а не вигадане ім’я назвали… (Ле, Міжгір’я, 1953, 30).

ВИ́ГАДАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гадати².

Значення в інших словниках

1. вигаданий — (який насправді не існує) придуманий, надуманий, видуманий; (з минувшини) легендарний, міфічний, (пов'язаний з житіями святих) апокрифічний.  Словник синонімів Полюги
2. вигаданий — ви́гаданий 1 дієприкметник уявний, придуманий ви́гаданий 2 дієприкметник заощаджений  Орфографічний словник української мови
3. вигаданий — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вигадати I 1), 2). 2》 прикм. Несправжній, не такий, яким його видають або яким він видається. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигадати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вигаданий — ВИ́ГАДАНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́гадати¹ 1, 2. Жінка – друг... Дурниця... вигадана слинявими хлопчиками! (В. Винниченко); Виїхавши з річки до першого гирла, ми навіть затягли на голос “Молодий козаче”, вигадану нами пісню (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах
5. вигаданий — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах).  Словник синонімів української мови
6. вигаданий — Ви́гаданий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)