Словник української мови у 20 томах

вигвинчуватися

ВИГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ГВИНТИТИСЯ, иться, док.

1. Викручуючись, вийматися, випадати звідкись.

Шуруп легко вигвинчується з м'якого дерева;

* Образно. Вона [жінка] гвинтилась на місці і не вгвинчувалась, а навпаки, вигвинчувалася з місця (Остап Вишня).

2. тільки недок. Пас. до вигви́нчувати.

Правильно підібраним ключем гвинт вигвинчується досить легко (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вигвинчуватися — вигви́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигвинчуватися — -ується, недок., вигвинтитися, -иться, док. 1》 Викручуючись, вийматися, випадати звідкись. 2》 тільки недок. Пас. до вигвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигвинчуватися — ВИГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ГВИНТИТИСЯ, иться, док. 1. Викручуючись, вийматися, випадати звідкись. *Образно. Вона [жінка] гвинтилась на місці і не вгвинчувалась, а навпаки, вигвинчувалася з місця (Вишня, І, 1956, 407). 2. тільки недок. Пас. до вигви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах