вигвинчуватися
ВИГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ГВИНТИТИСЯ, иться, док.
1. Викручуючись, вийматися, випадати звідкись.
Шуруп легко вигвинчується з м'якого дерева;
* Образно. Вона [жінка] гвинтилась на місці і не вгвинчувалась, а навпаки, вигвинчувалася з місця (Остап Вишня).
2. тільки недок. Пас. до вигви́нчувати.
Правильно підібраним ключем гвинт вигвинчується досить легко (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)