вигнанницький

ВИГНА́ННИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до вигнанництва.

Шевченко відвідав мене кілька разів, але про своє вигнанницьке життя говорив мало; лише з окремих уривчастих слів і вигуків можна було зрозуміти, як скрутно було йому і яких він зазнав випробувань і злигоднів (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. вигнанницький — вигна́нницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вигнанницький — -а, -е. Стос. до вигнанництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови