вигнанницький
ВИГНА́ННИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до вигнанництва.
Шевченко відвідав мене кілька разів, але про своє вигнанницьке життя говорив мало; лише з окремих уривчастих слів і вигуків можна було зрозуміти, як скрутно було йому і яких він зазнав випробувань і злигоднів (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнанницький — вигна́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
- вигнанницький — -а, -е. Стос. до вигнанництва. Великий тлумачний словник сучасної мови