1. Словник української мови у 20 томах

вигнанництво

ВИГНА́ННИЦТВО, а, с.

Заслання; стан, становище вигнання.

Мотиви вигнанництва звучать у “Берладницькій сестіні” Леоніда Мосендза, епіграфом до якої взято слова І. Франка (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанництво — вигна́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигнанництво — -а, с. Бути вигнанцем, вимушеним емігрантом. Великий тлумачний словник сучасної мови