вигнанництво

вигна́нництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанництво — -а, с. Бути вигнанцем, вимушеним емігрантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнанництво — ВИГНА́ННИЦТВО, а, с. Заслання; стан, становище вигнання. Мотиви вигнанництва звучать у “Берладницькій сестіні” Леоніда Мосендза, епіграфом до якої взято слова І. Франка (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах