вигнанництво
вигна́нництво
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнанництво — -а, с. Бути вигнанцем, вимушеним емігрантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигнанництво — ВИГНА́ННИЦТВО, а, с. Заслання; стан, становище вигнання. Мотиви вигнанництва звучать у “Берладницькій сестіні” Леоніда Мосендза, епіграфом до якої взято слова І. Франка (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах