вигнанництво
вигна́нництво
-а, с.
Бути вигнанцем, вимушеним емігрантом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнанництво — вигна́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигнанництво — ВИГНА́ННИЦТВО, а, с. Заслання; стан, становище вигнання. Мотиви вигнанництва звучать у “Берладницькій сестіні” Леоніда Мосендза, епіграфом до якої взято слова І. Франка (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах