вигнанництво

вигна́нництво

-а, с.

Бути вигнанцем, вимушеним емігрантом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанництво — вигна́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигнанництво — ВИГНА́ННИЦТВО, а, с. Заслання; стан, становище вигнання. Мотиви вигнанництва звучать у “Берладницькій сестіні” Леоніда Мосендза, епіграфом до якої взято слова І. Франка (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах