вигнанка
вигна́нка
-и.
Жін. до вигнанець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Дуже скоро ці вигнанки [жінки султана] проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула (В. Малик); Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Словник української мови у 20 томах
- Вигнанка — Ви́гнанка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429). Словник української мови в 11 томах