вигнанка

вигна́нка

-и.

Жін. до вигнанець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Дуже скоро ці вигнанки [жінки султана] проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула (В. Малик); Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Словник української мови у 20 томах
  2. Вигнанка — Ви́гнанка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429). Словник української мови в 11 томах